Жураковська Олеся Вікторівна
Дата народження: 1 січня 1972 року
Знак зодіаку: Козоріг
Місце народження: місто Київ
З раннього дитинства Олеся виявляла схильності до акторського мистецтва, влаштовуючи вдома різноманітні сцени та циркові етюди для батьків.
Навчалася у Москві в Російському університеті театрального мистецтва (рос. ГИТИС), однак до цього ніколи не мріяла стати професійною акторкою (вступити до театрального вузу її вмовила подруга).
Під час навчання в університеті отримала свій перший сценічний досвід, після закінчення вузу два роки пропрацювала у Московському драматичному театрі ім. Єрмолової. У 2001 повернулася до Києва та після нетривалих пошуків робочого місця у 2002 влаштувалася до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, у якому грає й нині.
Тут вона виконує здебільшого ролі сильних жінок, здатних керувати чоловіками — Годувальниці у виставі «Ромео и Джульєтта», Жозефіни у «Корсиканці», Олени Андріївни у спектаклі «26 кімнат» тощо. В останній прем’єрі Київського театру драми і комедії — виставі «Не все коту масленица» — Жураковська грає роль Феони, ключниці купця — літнього чоловіка, що вирішив одружитися на молодій жінці.
У 1999 акторка почала зніматися у кіно, де грає здебільшого другорядні ролі, проте режисер Олексій Лісовець запросив її на головну роль у власну кінострічку «Професор в законі» (рос. «Профессор в законе») — комедію з елементами «чорного» гумору.
Нині режисер Володимир Савельєв запросив Жураковську на роль Катерини ІІ у фільмі «Лицар Дикого поля» (рос. «Рыцарь Дикого поля»), у якому розповідається про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.
У 2012 році була ведучою програми на телеканалі СТБ «Зважені та щасливі».
Розлучена, дітей не має. Дуже любить подорожувати — на своє захоплення витрачає більшу частину власних гонорарів.
Цікаві факти про Олесю Жураковську:
- в дитинстві акторка серйозно займалася гімнастикою. На святах бавилася тим, що співала й танцювала, зображуючи принцесу
- перша освіта Жураковської — технолог швейного виробництва, її мати також працювала на швейній фабриці
- під час вступу до ГІТІСу співала українську народну пісню та загалом підкорила приймальну комісію своєю безпосередністю, внаслідок чого її було зараховано на перший курс
- після перегляду вистави «Мелкий бес» вирішила спробувати влаштуватися до Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, завдяки епізодичній ролі у спектаклі «Сильвия» її було зараховано до трупи театру