Іванчук Василь Михайлович

Дата народження: 18 березня 1969 року
Знак зодіаку: Риби
Місце народження: місто Копичинці Тернопільської області

У шахи Василя Іванчука в шестирічному віці навчив грати батько, юрист за освітою. Розвитку логіки сприяла мама, вчителька фізики. Шахіст ще з дитинства має чудову пам’ять, наприклад, пам’ятає всі партії рекордного матчу на першість світу (48 партій).

З юних літ, живучи в невеликому містечку без досвідчених тренерів, привчився до самостійної аналітичної роботи. У шістнадцятирічному віці він став першим на юніорському чемпіонаті СРСР і посів третє місце в українській першості.

Закінчив шаховий факультет Львівського інституту фізкультури.

Переміг у першості Європи 1986/87 року серед юнаків, потім показав блискучий результат на відкритій першості Нью-Йорка 1988 року, де пройшов 9 турів без поразок і, набравши 7,5 очка, випередив Б. Ларсена, Е. Торре, Р. Бірна, Ф. Георгіу та інших гросмейстерів.

Того ж року Іванчук змагався за перше місце у чемпіонаті світу серед юніорів в Аделаїді, але програв на тай-брейку французькому шахісту Жоелю Лотьє. Також у 1988 році він здобув звання міжнародного гросмейстера.

Усього за три роки (1989–1991), молодий Іванчук буквально ввірвався в шахову еліту, ставши за рейтингом третім шахістом світу. Серед його найбільших успіхів — 2-е місце в Лінаресі (1989, попереду Карпова), 1-2-е у Білі (1989, разом з Полугаєвським), 1-2-е на міжнародному турнірі в Манілі (1990, разом з Гельфандом), ще одна блискуча перемога в Лінаресі 1991 (попереду Каспарова і Карпова), 1-2-е — в Рейк’явіку на Кубку світу (1991, разом з Карповим).

У 1990 році він очолив збірну СРСР на Всесвітній олімпіаді в м. Новий Сад і показав прекрасний результат на 1-й дошці, ставши вдруге чемпіоном шахових Олімпіад (вперше в 1988 році).

В претендентському циклі 1991–92 років Іванчук вважався одним з головних фаворитів. Однак, перемігши в одній восьмій фіналу Л. Юдасіна, Василь у чвертьфіналі після впертої боротьби в додаткових партіях поступився А. Юсупову.

Іванчук зрозумів, що на шляху до шахового Олімпу йому потрібно ще чимало працювати і перш за все досягти універсальності стилю та психологічної стійкості. Заважало й інше.

На початку 1990-х років його дружиною була Аліса Галлямова — випускниця Казанського університету, одна з найсильніших шахісток світу, яка виступала під прізвищем Галлямова-Іванчук. Вона стала вірною помічницею, готуючи за допомогою комп’ютера для Василя інформаційно-творчу характеристику провідних сучасних шахістів. У них народився син. Але, на жаль, сімейного життя не вийшло. Як зізналася Аліса, для Василя шахи завжди на першому місці… У 2007 році Іванчук одружився вдруге.

В. Іванчук був єдиним гросмейстером, який направив протест президентові ФІДЕ Кампоманесу, що назвав матч Карпова з Тімманом «Матчем на першість світу».

У 2001 році Іванчук у складі збірної України стає переможцем командного чемпіонату світу в Єревані.

У 2002 році Іванчук протистояв іншому українцеві, Руслану Пономарьову, в матчі на першість світу з шахів за версією ФІДЕ, однак поступився співвітчизнику з рахунком 2,5 / 4,5.

У 2004 році Василь Іванчук вперше в історії України приводить свою збірну до перемоги у шаховій Олімпіаді та втретє стає її переможцем. У 2004 році він також перемагає на чемпіонаті Європи, який проходив в Анталії.

2007 року Василь Іванчук виграв представницький міжнародний турнір в українському Форосі, втретє поспіль переміг на турнірі Меморіал Капабланки, а також стає чемпіоном світу з бліцу, який проходив в рамках Меморіалу Таля.

У 2008 році стає пережцем турніру ХХ категорії в Софії, здобувши перемоги в перших п’яти партіях, та завершивши турнір з результатом 8 з 10. Випередивши господаря турніру Топалова, а також Раджабова та Ароняна.

Того ж року в листопаді Іванчук здобуває подвійну перемогу на Меморіалі Таля, в програму якого входив турнір ХХ категорії з класичних шахів та кубок Світу з бліцу. Турнір з бліцу Іванчуку підкорився вдруге поспіль.

Після програшу на Кубку світу ФІДЕ шістнадцятирічному філіппінцю Уеслі Со у листопаді 2009 року українець дав таке емоційне інтерв’ю, що багато журналістів вирішили, що шахіст вирішив завершити кар’єру. Але Іванчук заявив, що не збирається залишати спорт.

У листопаді 2010 року Іванчук у складі збірної Україні вчетверте стає переможцем 39-ї шахової Олімпіади, яка проходила в Ханти-Мансійську (Росія).

В січні 2011 року Василь перемагає на турнірі у Гібралтарі. На турнірі Іванчук набрав 9 очок з 10 можливих, перемігши в 8 партіях та зігравши двічі внічию, закінчивши турнір з високим особистим турнірним рейтингом — 2968.

В травні 2011 року Іванчук здобуває перемогу на турнірі Меморіалі Капабланки в Гавані.

У вересні на Кубку Світу в Ханти-Мансійську Іванчук бере своєрідний реванш за 2002 рік перемігши Пономарьова в матчі за 3 місце з рахунком 2,5 / 1,5, та здобуває путівку на турнір претендентів за шахову корону.

На початку жовтня 2011 року Іванчук взяв участь в фінальному турнірі «Великого шолому» ХХІІ категорії (середній рейтинг шахістів 2780,5) де зайняв 2 місце.

Під час першої частини турніру у Сан-Паулу з Іванчуком та його дружиною Оксаною сталася неприємність, їх пограбували, забравши кілька сумок. На щастя в них не було паспорта Василя, і він зміг зіграти в другій частині турніру в Більбао, правда вже без дружини в якої паспорт знаходився в тих сумках, і вона змушена була повернутися в Україну.

В листопаді 2011 року брав участь в турнірі найпрестижнішої ХХІІ категорії (середній рейтинг шахістів 2776) Меморіал Таля, де поділив 3–5 місце при 10 учасниках. По ходу турніру переміг Петра Свідлера, Хікару Накамуру та поступився Левону Ароняну.

25 грудня 2011 року у Львові Василь Іванчук відкрив свій шаховий клуб-школу для дітей віком від 5 до 16 років на базі загальноосвітньої школи № 62, що на вулиці Театральній, 15. Директором школи є дружина Василя Оксана Криницька. Навчання в школі проводимитуть шахісти високого рівня, серед котрих буде і Василь Іванчук.

Новий 2012 рік Василь Іванчук зустрів в Італії граючи на 54 міжнародному турнірі ХХ категорії в місті Реджо-Емілія. Зіграв Василь на цьому турнірі не дуже вдало зайнявши лише 5 місце при 6 учасниках.

Турнір XXI категорії в Вейк-ан-Зее проходив з 13 по 29 січня 2012 року. Василь зайняв 5 місце серед 14 учасників, його результат три перемоги (Навара, Гашимов, Гірі), одна поразка (Гельфанд) та дев’ять нічиїх (Раджабов, Карякін, Накамура, Карлсен, Камський, Ван Велі, Аронян, Каруана, Топалов).

В квітні 2012 року Василь Іванчук всьоме отримав приз «Шаховий Гетьман-2011», який вручається найкращому шахістові України.

На початку вересня 2012 року Василь Іванчук виступаючи на першій дошці у складі збірної України здобуває бронзові нагороди на всесвітній шаховій олімпіаді. Іванчук провів на турнірі 10 партій, його результат 4 перемоги, 4 нічиї та дві поразки.

В кінці вересня Іванчук зіграв на 1 етапі серії турнірів гран-прі ФІДЕ 2012/2013, який проходив в Лондоні. З результатом 5 очок з 11 можливих, Василь розділив 7–8 місця при 12 учасниках, та заробив в загальний залік гран-прі 55 очок.

В листопаді Василь Іванчук переміг на турнірі Kings Tournament 2012, що проходив в Бухаресті.