Азрікан Арнольд Григорович

Дата народження: 23 лютого 1906 року
Дата смерті: 19 липня 1976 року
Знак зодіаку: Риби
Місце народження: місто Одеса

Вокальну освіту здобув у Одеській консерваторії (1926–1929, клас Ю. Рейдер). Удосконалювався з італійським педагогом Карло Барреро (Харків, 1931–1933). Почав співати як соліст 1928 року на сцені Одеського театру. Пізніше співав у Харківському театрі опери та балету (1930–1934).

Коли 1934 року столиця України була перенесена з Харкова до Києва, Арнольда Азрікана було запрошено співати на сцені оперного театру Києва та, разом з Ю. Кипоренко-Доманським, він був провідним тенором (1934–1943).

Співав вистави у театрах українською мовою. Виконував також українські народні пісні та записав на грамплатівку дві українські пісні.

Виступав на сценах оперних театрів Свердловська 1943–1951, Баку (1951–1956), знову Одеси (1956–1959), Кишинева (1963–1964). У 1964–1976 — викладач Молдавської консерваторїі.

Великий успіх мав у партіях Отелло («Отелло» Верді), Германа («Пікова дама» Чайковського), Радамеса («Аїда» Верді), Каніо («Паяци» Леонкавалло), Хозе («Кармен» Бізе), Йонтека («Галька» Монюшка), Самозванця («Борис Годунов»), Каварадоссі («Тоска» Пуччіні), Де Гріє («Манон Леско» Пуччіні), Собінін («Життя за царя» Глінки).

Азрікан створив багато яскравих образів в української оперній класиці: Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Петро («Наталка Полтавка») та Андрій («Тарас Бульба») Лисенка, Годун («Розлом» Фемеліді), Хлопуша («Орлиний бунт» Пащенка).