Амет-Хан Султан

Дата народження: 25 жовтня 1920 року
Дата смерті: 1 лютого 1971 року
Знак зодіаку: Скорпіон
Місце народження: селище Алупка Ялтинського повіту Таврійської губернії (нині місто Алупка Ялтинської міськради)

Амет-Хан Султан народився в робітничій сім’ї. Батько Амет-Хана — Султан — лакець за національністю, мати Насіба — кримська татарка. Вважав себе кримським татарином.

Після закінчення семирічної школи, у 1937 році вступив до залізничного фабрично-заводського училища в Сімферополі. Згодом працював слюсарем-котельником у сімферопольському паровозному депо. Одночасно навчався в аероклубі, який закінчив у 1938 році.

В лютому 1939 року Амех-Хан Султан поступив до 1-ї Качинської червонопрапорної військової авіаційної школи імені О. Ф. М’ясникова, прискорений курс якої закінчив у 1940 році в званні молодшого лейтенанта. Після закінчення авіашколи направлений у 4-й винищувальний авіаполк Одеського військового округу, дислокований під Кишиневом. Літав на літаках І-15 та І-153.

Перший бойовий виліт здійснив 22 червня 1941 року на розвідку переправ через річку Прут. В ході першого етапу війни здійснив 130 бойових вильотів — розвідувальні польоти в районі Кишинева, Тирасполя, Миколаєва, Одеси, Херсону, над Приазов’ям. В жовтні 1941 року лейтенант Амет-Хан Султан призначений на посаду командира ланки. У листопаді — нагороджений орденом Червоної Зірки. В грудні полк направлений до Кінешми на переформування і переучування на новий винищувач «Харрикейн».

З березня 1942 року 4-й вап включений до складу авіації протиповітряної оборони з дислокацією у місті Ярославль. Тут Амет-Хан Султан одержав свою першу повітряну перемогу — тараном збив бомбардувальник «Юнкерс-88». За мужньо проведений таран у небі Ярославля міський Комітет оборони вручив Амет-Хану Султану грамоту та іменний годинник. За цей подвиг наказом командувача фронтом від 31 липня 1942 року нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після закінчення війни за розпорядженням Сталіна усі льотчики-аси були направлені на навчання до військових академій. З серпня 1945 року Амет-Хан Султан — слухач Військової академії командно-штурманського складу в Моніно. Однак навчання давалося йому дуже важко через брак базової освіти. Амет-Хан подав рапорт начальнику академії з проханням про відрахування.

Після війни Амет-Хан Султан намагався повернутися до льотної професії — в березні 1946 року він їде до Москви, де подає заяву на роботу льотчиком-випробувачем у льотно-дослідницькому інституті. Однак, відповіді так і не отримав. Як стало відомо пізніше, на заваді була його національність: кримські татари, як і інші депортовані у 1944 році народи були «викреслені» з історії держави, навіть згадки про кримських татар були заборонені і далеко небезпечні.

Коли медична комісія відсторонила Ахмет-Хана Султана від польотів на винищувачах, він з успіхом продовжував польоти на важких машинах. Амет-Хан Султан брав участь у підготовці до космічних польотів перших льотчиків-космонавтів Германа Титова, Валерія Биковського, Олексія Леонова, Павла Бєляєва, Володимира Комарова. Космонавти, включаючи Гагаріна, його майже боготворили і шанобливо, називали «паханом».

За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав 4 237 годин. Він єдиний радянський льотчик-випробувач, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.

Загинув Амет-Хан Султан разом з екіпажем 1 лютого 1971 року при виконанні випробувального польоту на літаючій лабораторії Ту-16 ЛЛ, при випробуванні нового потужного реактивного двигуна. Коли літак увійшов у зону випробувань і бортінженер почав опускати двигун, радист повідомив на землю про початок виконання польотного завдання. Це було останнє повідомлення, яке отримали на КДП від лабораторії.

Похований Ахмет-Хан Султан у Москві на Новодівичому кладовищі.