Хурція Зураб

Дата народження: 29 липня 1960 року
Дата смерті: 18 лютого 2014 року
Місце народження: м. Гагра, Грузія

Грузин, родом із міста Гагра в Грузії.

Приїхав захищати Майдан, долучився до лав Кіровоградської сотні.

18 лютого потрапив у епіцентр подій. Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик»…

«У нього було хворе серце, він приймав ліки. Через події на вулиці Інститутській воно не витримало», — повідомив пізніше Микола Нікітін. За офіційною версією загинув через сердечний приступ, викликаний газом.

«Ми з Зурабом не були знайомi, народились в різних країнах, жили в різних містах, розмовляли різними мовами. Але на барикадах Майдану ми стали братами. Братами по духу, думках і прагненнях. За духом, мріями та ідеями. По гідності та свободі. Братими за ритмом серця.

І зараз я відчуваю сум і одночасно гордість від тото, що я особисто знав Героя. На Майдані ми були однією великою родиною, в якій радість чи смуток на всіх одні. Кожний майданівець зберігає як святиню у своєму серці це почуття братерста та єднання.

Зураб був першим, із ким я познайомився, коли перейшов в Кіровоградську сотню. За метр від нього я вкладався спати на вільному місці, на якому на підлозі знаходився лише туристичний коврик і Зураб запропонував мені одне зі своїх тонких одіял. Я змушений був відмовитися, так як привіз з собою спальний мішок. Увагa та турбота про ближнього, вчинки людини характеризують людину краще за будь-які слова.

Коли почались морози вище −20, Зураб кутав шию в здоровений шарф. Він стійко вистояв усі чергування на барикадах і пікети, весь наш протест. Він пройшов шлях до кінця. Гідно і свобідно», — Дмитро Степаненко.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!