Вінницький академічний обласний театр ляльок "Золотий ключик"

В 30-ті роки XX ст. у Вінниці на базі міського палацу піонерів ім. В. Черняхівського виник самодіяльний театр ляльок.

   У листопаді 1936 р. до Вінниці приїхавВітольд Нейбрандт-Ковешко, професійний режисер, який і став першим художнім керівником новоутвореної театральної трупи. 10 жовтня 1938 р. відбулась перша вистава молодого колективу - "Чарівні жорна", за п'єсою письменника - земляка О. Кундзича. Ця дата і вважається днем народження театру.

   Невдовзі після прем'єри В. Нейбранд-Ковешко пішов з театру. Головним режисером ставВолодимир Шестак.

   Це відомий лялькар в Україні, один з засновників театру, член УНІМА, заслужений діяча мистецтв УРСР, заслужений артист УРСР, який майже 40 років свого життя присвятив театру, був актором, головним режисером та директором театру.

   З початком війни весь чоловічий склад театру пішов на фронт. Театр припинив свою роботу.

27 січня 1945 р. під керівництвом В. Шестака почалось відновлення роботи театру. Через півроку, в червні, відбулась перша повоєнна прем'єра - "Юні патріоти" Ю. Заховая. Потім - "Казка партизанського лісу" та  "Лісові  друзі" В. Шестака та Е. Ровенського.   Остання вистава зайняла друге місце на Всеукраїнському огляді театрів ляльок у 1946 р.

   У 50-60-ті роки режисером Володимиром Шестаком і художникомПавлом Драчемдля юних глядачів створено цілий ряд яскравих вистав, серед яких "Буратіно", "Царівна-жаба", "Фініст - ясний сокіл", "РВР", "Алі-Баба й розбійники", "Сонячні промені", "Хлопчик із зеленого стручка". Дорослих приваблювали вистави за класичними творами М. Гоголя "Майська ніч" та "Сорочинський ярмарок".

   З 1961 р. розпочалась плідна творча співдружність театру з вінницьким поетом, прозаїком і драматургомГригориєм Усачем. 17 його п'єс, які потім йшли в багатьох театрах країни і за її кордонами, отримали перше сценічне втілення у Вінницькому ляльковому.

   Весь цей час театр існує як пересувний. В кінці 60-х років театр, нарешті, отримує постійне приміщення по вул. Л. Толстого, 6, як репетиційну базу.

   В 70-ті роки вінницькі лялькарі першими в Україні здійснили постановку вистави для дорослих українською мовою за п'єсою спеціально написаною для театру ляльок. Це була вистава "Боги, чорти, люди" Г. Усача за І. Котляревським.

В 1982 р. головним режисером театру стаєВолодимир Лісовий.

   У 80-ті роки була закладена основа сучасної репертуарної афіші театру. Для малят йшли "Мишенятко Мицик" Ю. Чеповецького, "Наш веселий колобок" та "Як козак короля провчив" Г. Усача, "Ще раз про Червону Шапочку" С. Єфремова та С. Когана та інші. Театр багато гастролює по Україні, Молдові, Росії.

   У 1993 р. в приміщені театру була здійснена капітальна перебудова і тут, нарешті,  розпочався систематичний показ вистав для глядачів. Театр обрав собі ім'я "Золотий ключик".

У 1995 р. головним режисером стає заслужений артист УкраїниМикола Ніколюк.

       З Вінницьким ляльковим тісно пов'язані імена багатьох відомих митців.

   Працювали тут заслужений артист УРСР Анатолій Крівенко, народний артист України Юрій Сікало (тепер головний режисер Київського державного академічного театру ляльок), заслужений діяч мистецтв Росії Володимир Долгополов (тепер художній керівник Астраханського театру ляльок), народний артист України Михайло Захаревіч (генеральний директор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка), заслужений артист Росії Олександр Кікоть, народний артист України Анатолій Овчаренко.

   Довгі роки конструктором ляльок був колишній актор Михайло Драчук.

   Неможливо не згадати прізвища акторів минулих часів, що склали славу театру. Це А. Шелудько, О. Васютинська, О. Шестак, В. Кушніренко, А. і Н. Мединські, М. Дендюк, С. Шорохов, В. Лісова, заслужені артисти України М. Ніколюк та О. Васютинський, В. Кривобок, Р. Шрубенко. А також головних художників театру різних часів П. Драча та заслуженого працівника культури України А. Гладкову.

На сьогодні головним режисером театру є заслужений діяч мистецтв УкраїниОлександр Свіньїн, головним художником –Тетяна Шабанова, директором - заслужений працівник культури УкраїниМихайло Байдюк.

   Основний репертуар на своїх плечах несуть: заслужена артистка України Олена Андрушко, актори: Семен і Євдокія Венгер, Тетяна Свіньїна, Олександр Гончарук, Сергій Бабельчук, Людмила Дюкарева.

   В театрі працюють чудові майстри своєї справи: художник-модельєр Тамара Середенко (колишня актриса театру) та конструктор ляльок, майстер на всі руки Анатолій Молдован.

   Плідно працюють актори: Галина Тарусова, Марина Машковцева, Олена Сухоставська, Марія Куфімська.

Співпрацюють з театром композитори заслужений працівник культури України Ральф Мархлевський, Віктор Алєксандров, Юрій Кондрицький, Юрій та Ганна Шепети.

   Театр постійно намагається поповнювати творчий склад талановитою молоддю. Сьогодні театр пильно слідкує за становленням молодих, талановитих акторів: Катерини Мельник, Ганни Бабельчук, Олександра Корнєєва, Юлії Василишиної, Руслана Монзолевського, Юрія Марцінова.

   Подають надії молода художниця Наталія Павлова та режисер-постановник Людмила Земелько.

   Репертуар театру різноманітний: від казок народів світу до сучасної драматургії для дітей.

   Історія вінницького театру ляльок - це майже 300 вистав. Гастрольні маршрути колективу пролягли через усі райони Вінниччини.

   За роки існування творчий колектив театру  неодноразово  гастролював  в Україні, Росії (мм. Астрахань, Волгоград, Бєлгород, Брянськ, Ліпецьк, Орел), Молдові (м. Кишинів), Польщі (м. Кельце), Румунії (м. Ясси).

   Вінницький академічний  обласний театр ляльок – дипломант та лауреат багатьох міжнародних  фестивалів та конкурсів, засновник та організатор Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька», який вперше відбувся у 1999 році. На фестивалі «Подільська лялька» побували театральні колективи України, Росії, АР Дагестан (Росія), АР Татарстан (Росія), Білорусі, Болгарії, Польщі, Румунії, Грузії.

   За видатні досягнення, пов’язані з розвитком вітчизняної культури, творчому колективу театру в 2007 році надано статус академічного.

Весь невеличкий творчий колектив театру готується до нових вистав, до нових зустрічей з глядачами.