Жуків острів

Жуків острів знаходиться на правому березі Дніпра між озером Коник і островом Водників, з яким з’єднується дамбою. Названий так він неспроста, а через струмок Жуківка, що впадає в Дніпро недалеко від Корчуватого.

У народі острів ще називають Жучка. Відразу потрібно зазначити, що туди краще добиратися своїм транспортом. Ще можна маршруткою, ну або йти кілометра 2–3 вздовж лісу. Влітку на Жуковому острові приємно відпочивати, можна засмагати і купатися. Пляжі тут досить вузькі, як на Трухановому острові. Також тут повно рибалок, кажуть, що риби там багато. В основному люди приїзжають сюди на вихідних з наметами.

На сьогоднішній день це одна з тих територій, де ви зможете побачити справжню природу у всій красі. Ландшафти тут не змінюються, збереглися в незмінному вигляді. Ще Жуків острів є заповідником. На цій території є велика кількість рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

На Жуковому острові знаходиться близько 120 видів цінних рослин. Також безліч рідкісних пернатих: білохвості орлани, куріпки. Сюди прилітають перелітні птахи. Є горностаї, видри, бобри, куниці, ласки. У затоках і старому руслі Дніпра нерестяться близько трьох десятків риб. Місцевість тут місцями досить важко прохідна. На території є 2 ресторани. Ще тут часто можна зустріти бігаючих страйкболістів. Шкода тільки, що люди сміття за собою не прибирають, цей факт незабаром може перетворити місце для відпочинку в смітник.

Жуків острів прославився недобудованим залізничним тунелем під Дніпром, так зване «сталінське метро». Зараз це напівзатоплена водою шахта довжиною в 600 метрів, яка свідчить про великі масштаби проекту. Її почали будувати ще в 1936 році з метою посилення Київського укріпрайону. Планувалося зробити перехід з Жуківа острова на Осокорки. В цьому секретному проекті тоді було задіяно село Корчувате, як склад матеріалів і був побудований ремонтно-механічний завод. А на Дніпрі була облаштована база для ремонту суден. В проекті було задіяно12 000 робітників. Все це будувалося, поки не почалася друга світова. Після війни об’єкт став застарілим, а будівництво стало недоцільним. У 1974 році, коли почала діяти Канівська ГЕС і підвищився рівень води в Дніпрі, тунель на половину опинився під водою.