«Долина нарцисів», Карпатський Біосферний Заповідник

«Долина нарциciв» — заповідник, який розташовується в урочищі Кіреші в 4 км від міста Хуст, що в знаходиться центрі Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Існує легенда щодо появи долини нарцисів. Вона розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався сам у себе, та й помер на березі від туги.

За іншою легендою, у сиву давнину у Хустівському замку жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом.

Та насправді поява долини нарцисів пов’язана з льодовиковим періодом на Землі. Деякі вчені вважають, що в той період сталися геологічні катаклізми, в результаті яких з гір сповз величезний шматок землі засіяний цими унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з’явилися дубові ліси. Але поступово, відколи на землях стали займатися сільськогосподарською діяльністю, площа долини нарцисів значно зменшилася.

В цілому в «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної Книги, 16 видів орхідей.

Назва «Долина нарцисів» закріпилась за болотистою місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря. У часи радянської окупації, комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгорода, й не гаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати безцінну долину. Хоча процес було зупинено, Василь Комендар поплатився за це своїм партійним квитком, що у ті часи було рівноцінне втраті прав, роботи, кар`єри. Проте і це його не зламало і він таки домігся заповідного статусу для «Долини нарцисів», яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер Карпатський Біосферний Заповідник).

На сьогоднішній день, тисячі туристів мають змогу відвідати «Долину нарцисів» з першої по другу декаду травня, коли триває масове квітування. Українські туристичні аґенції усіх ґатунків та штибів навперебій пропонують туристам возз’єднатися із природою і насолодитись відвідинами цього природного чуда.

Але слід пам’ятати, що приїжджаючи у «Долину нарцисів», Ви у першу чергу приїжджаєте у заповідник, де необхідно дотримуватись правил охорони природи. Не зривайте квітів, не витоптуйте їх і не намагайтесь сфотографуватись посеред поля. Адже нині зірвавши одну квіточку, Ви можете поставити під загрозу це неймовірне диво природи, і не тому, що Ви вчинили злочин (до слова, який карається законом і немалим штрафом), а тому, що бажаючих зірвати квіточку більше, ніж самих квітів…

Збережімо одне із семи природних чудес України для наших дітей та онуків.