Чигиринська фортеця

Чигиринська фортеця збудована у XVI ст. на місці стародавнього городища. Фундатором виступив черкаський староста Олександр Вишневецький, місцем будівництва обрали Кам’яну гору, яка височіла над заболоченою рівниною заплави річки Тясмин. Це була найвигідніша стратегічна позиція в околиці.

У 1648 р. Чигиринська фортеця переходить під владу Богдана Хмельницького і стає цитаделлю гетьманської столиці (резиденція гетьмана знаходилася не у замку, а в самому місті). Замок постійно модернізувався відповідно до вимог новітньої європейської фортифікації. При Петрові Дорошенку, для якого Чигиринська фортеця також стала головним укріпленим пунктом, вали та бастіони обкладалися камінням по староіталійській системі. Один із таких бастіонів зберігся та відреставрований у наш час (відомий як бастіон Дорошенка).

До нашого часу дійшло лише 4 зображення Чигиринської фортеці. Два топографічних плани, виконані в 1678 р. відомим шотландським інженером на московській службі Патріком Гордоном. Третє зображення — це малюнок з літопису Самійла Величка «Штурм Чигирина 1678 року». Згідно з цими планами замок мав прогресивний на ті часи планово-просторовий устрій. Його обриси нагадували трикутник, який відповідав формі Кам’яної гори, на якій він був розташований. Мур включав у себе ламаний багатокутний форт валу на гірському шпилі, бастіони та равеліни з напільного боку і по схилам гори. Огорожа була частково мурована, а частково дерев’яно-земляна.

Посеред подвір’я на горі знаходились дерев’яна триверха Миколаївська церква, одноповерхові будинки коменданта, кордегардії, комори тощо. На плані Гордона позначено декілька дерев’яних башт без даху, які з’єднувались із бастіонами і слугували своєрідними бастеями, на верхніх помостах яких були встановлені гармати. Навесні 1678 р., очікуючи нападу турків, Гордон спроектував з напільного боку земляний кронверк, названий Новим верхнім городом. Це було бастіонне укріплення голландської системи, збудоване всього за 4 місяці.

В останні роки був знайдений третій план Гордона, який включає в себе не тільки Чигиринську фортецю, але й саме місто. Згідно з цим планом, Тясмин зображений навпроти Замкової гори. Там, де відстань від підніжжя гори до річки була мінімальною, русло перегороджене греблею, по якій проходив головний в’їзд з надбрамною баштою до міста. Через греблю на річці утворився великий став, який ще більше посилював неприступність замку.

Нижнє місто по периметру було оточене земляним валом із ровом, який заповнювався річковою водою. У цій лінії укріплень, що впритул підходила до Чигиринської фортеці, було 4 бастіони та 5 дерев’яних башт. На проміжній терасі нижче замку зображена мурована Петропавлівська церква, яка була схожа на Іллінську церкву Богдана Хмельницького у Суботові. Вона була зального типу, мала двосхилий дах з фронтонами та причілковим фасадом, декоративну маківку на даху. На сьогодні від церкви зберігся тільки фундамент. Церкви Успіння Богородиці та Спасо-Преображенська зображені хрещатими та п’ятиверховими. Біля Петропавлівської та Успенської церков знаходились дзвіниці, на центральній площі міста були розташовані торгові ряди.