Пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому

Пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому є найвідомішим пам’ятником Києва, своєрідним символом міста. Встановлений він на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який увійшов в історію України як видатний полководець, державний діяч, що очолив повстання українського народу проти влади польської шляхти. Також відомий Богдан Хмельницький завдяки Переяславській Раді, яка зробила союзниками Московію та Україну.

У середині 19 ст. в українських діячів культури виникла думка встановити пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві або Переяславі. Однозначної відповіді на запитання, кому першому спала на думку ця ідея, немає. Авторство ділять між собою два професори: Михайло Максимович та Микола Костомаров. Здійснення задуманого стало можливе завдяки Михайлу Юзефовичу, теж професорові, що був головою Київської археографічної комісії. Проект майбутнього монумента повинен був розробити дуже відомий у той час живописець і скульптор Михайло Микешин.

Перший проект пам’ятника Богдану Хмельницькому був виконаний із грандіозним розмахом. Планувалося виробити безліч фігур-символів. Кошти на пам’ятник передбачалося зібрати по благодійній підписці, але пожертвування надходили погано. Політичні мотиви й недолік засобів привели до того, що композиція затвердженого пам’ятника стала набагато скромнішою.

Морське відомство пожертвувало на будівництво пам’ятника Богдану Хмельницькому 1 600 пудів (25,6 т.) старої корабельної міді. В 1877 році, нарешті, була виготовлена гіпсова модель, а в 1879 році в Санкт-Петербурзі, на ливарно-механічному заводі Берда, при участі скульпторів Пия Адамовича Велионского й Артемія Лаврентійовича Обера, композицію відлили з металу.

Місце для установки пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому визначилося після довгих суперечок — було вирішено, що це буде Софійська площа. Але зненацька з Петербурга прийшла заборона. Справа в тому, що пам’ятник, установлений на Софійській площі, розташовувався б між вівтарною стіною Київського Софійського собору та Михайлівським Золотоверхим собором. Орієнтована статуя була так, щоб гетьманська булава спрямовувалась з погрозою убік Польщі. Відповідно, виходило так, що кінь Богдана Хмельницького був звернений хвостом до вівтарної стіни Софійського собору, і саме це будуть бачити замість християнської святині численні прочани, що прямують до собору. Крім того, закривався вид на собор з боку Михайлівського монастиря й Хрещатика. Це обурило київське духівництво, і воно написало скаргу в Синод.

Вісім років простояв готовий пам’ятник Богдану Хмельницькому у дворі Старокиївської поліцейської ділянки, тому що грошей на будівництво гранітного постаменту не вистачило. Кияни жартували, що гетьмана заарештували за те, що «прибув без пашпорта». Нарешті, в 1886 році з міської скарбниці було виділено 12 000 рублів, а Київська міська управа віддала для пам’ятника 30 кубічних сажнів граніту, які залишилися від будівництва опор Ланцюгового моста, після чого архітектор Володимир Миколаїв спроектував і побудував постамент для пам’ятника. Київський архітектор працював безкоштовно, а гроші, які вдалося заощадити, витратив на встановлення огорожі з ліхтарями навколо пам’ятника.

Сам пам’ятник Богдану Хмельницькому справляє сильне враження своєю динамічністю. Начебто вершник, на повному скаку осадив коня, щоб звернутися до народу. Досить точно передана портретна подібність із прототипом, а також деталі одягу. Постамент скульптурної композиції відносно невисокий, крім того, вона доступна для кругового огляду, що дає можливість докладно розглянути всі деталі композиції, які пророблені дуже ретельно.