Вінницький краєзнавчий музей

Вінницький краєзнавчий музей було засновано у 1918 р. В основу його колекції були покладені музейні зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам’яток. Головними діючими особами стали художники В. Ф. Коренєв, С. І. Слободянюк-Подолян, юрист Г. В. Брілінг, архівіст Ю. С. Александрович. Майже 20 років присвятив музеєві, Густав Вольдемарович Брілінг, якого справедливо можна вважати його засновником.

Перші роки по закінченню національно-визвольних змагань основне поповнення колекції йшло за рахунок реквізованих дворянських маєтків, родинних зібрань. Це були переважно твори образотворчого мистецтва, предмети інтер’єру, старовини. Найбільш цікавою у Вінницькому краєзнавчому музеї була колекція Немирова з маєтку кн. М. Щербатової, спадкоємниці родинних цінностей Потоцьких, Строганових.

З посиленням антирелігійної боротьби, закриттям багатьох подільських церков сформувалося нове значне джерело комплектування експонатів. Водночас паралельно з обстеженням сільських церков, йшло збирання етнографічних матеріалів. Тоді ж краєзнавчим музеєм були проведені перші археологічні розкопки.

Перші роки у Вінницькому краєзнавчому музеї діяли 3 відділи: мистецтв, етнографічно-економічний та історико-археологічний. Вінницький краєзнавчий музей неодноразово змінював своє місцезнаходження, доки у 1929 р. не переїхав в одне із приміщень Мурів, де й знаходиться до сьогодні.

В 20-30-х роках Вінницький краєзнавчий музей пережив численні реорганізації та реекспозиції. Багатьох працівників було репресовано.

Напередодні Другої Світової війни фондова колекція складалася з близько 12 500 експонатів. Під час окупації було вивезено близько 6 000 музейних предметів, переважно з етнографічної та археологічної збірок. Повернулося з них лише незначна їх частина. Працівники врятували від вивезення або знищення фонди художнього відділу, музею Революції, єврейську, нумізматичну колекції.

Восени 1944 р. діяльність музею була поновлена, експозиція доповнена відділом Вітчизняної війни.

З жовтня 1964 р. Вінницький краєзнавчий музей закрився на ремонт і рекспозицію. Добудували новий корпус, і у музеї стало 20 залів. Саме тоді визначилася нині діюча структура експозиції з відділами природи та історії краю.

Сьогодні музейна колекція нараховує близько 90 000 експонатів. Тут зберігаються унікальні предмети археології, серед яких світового значення речі скіфського та сарматського періодів, що надійшли до музею внаслідок археологічних відкриттів 1984–1992 рр. У музеї зберігається велике нумізматичне зібрання. Значне місце у фондах належить предметам побуту та етнографії, які відображають життя різних народів, що мешкають на території Вінниччини. Складовою частиною етнографічної збірки є вироби гончарства, ткацтва, вишивки, народний живопис.