Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Опішне — старовинне козацьке містечко, на території якого упродовж трьох останніх тисячоліть інтенсивно розвивалося гончарство.
11 березня 1986 року тут, за дорученням Ради Міністрів України, засновано Музей гончарства. Нині музей-заповідник постає Всеукраїнським центром дослідження, збереження й популяризації гончарської спадщини України.

Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. в містечку працювали близько 1 000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу. Один із наймогутніших і найславетніших центрів культурної самобутності українців, загальновизнана гончарська столиця України. На буревійних шляхах історії містечко не раз дощенту спалювали чужинці, але воно, немов фенікс, знову й знову воскресало, щоразу постаючи ще потужнішим осердям народної духовності.

Діяльність музею-заповідника спрямована на збір польових матеріалів, формування колекцій, наукове вивчення та популяризацію українського гончарства.

1995 року відкрито Науково-дослідний центр музею-заповідника, аналогів якому немає в жодному іншому музейному закладі як в Україні, так і поза її межами. У його складі функціонують такі центри:

• досліджень українського гончарства
• спеціальних методів дослідження кераміки
• інформації та джерелознавства українського гончарства
• збереження мистецьких традицій,
• розвитку духовної культури

Планується формування гончарського етнопарку (експозиції просто неба традиційного побуту українських гончарів).

В Опішному сформувався чисельний науковий колектив, інтелектуальний потенціал якого у сфері дослідження гончарства не має рівних в Україні. Зокрема, науковими співробітниками розробляються 22 наукові теми з найрізноманітніших проблем археології, історії, етнографії, мистецтва та технології кераміки. До діяльності заповідника причетні провідні вчені в даній галузі знань.

Музей підтримує творчі та наукові зв’язки з найбільшими керамічними музеями США, Франції, Великобританії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Німеччини та інших країн, Міжнародною академією кераміки в Женеві тощо. Музей-заповідник виступив ініціатором створення Міжнародної асоціації музеїв кераміки.