Київський музей видатних діячів української культури

Музей видатних діячів української культури в Києві — це три меморіальні будинки:Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького. Квартал, обмежений вулицями Жилянською та Маріїнсько-Благовіщенською (нині — Саксаганського) свого часу називався «Український Парнас» (за аналогією зі священною горою в Греції, де мешкав Аполлон разом зі своїми музами). Тут жили та творили представники української інтелігенції. Кожен зробив свій внесок в українську культуру, кожен зі своєї галузі. Леся Українка увійшла до взірців світової поезії та драматургії, Микола Лисенко — засновник національної професійної композиторської школи, Михайло Старицький — письменник, театральний діяч, Панас Саксаганський — актор, зірка українського театру.

У всіх музеях, які офіційно об’єднані в один Музей видатних діячів української культури, виставлені особисті речі, монографії, рукописи, оригінальні документи, фото, архівні матеріали, книги, періодика, унікальні музичні інструменти, живопис й всі ті матеріали, які тим чи іншим чином стосувалися вищезазначених діячів.

Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році. Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найвищій її якості.

Музей Лесі Українки розташовано на двох поверхах. На першому — меморіальна квартира родини Лесі Українки. Її інтер’єр відтворили за спогадами молодшої сестри письменниці Ізідори. У цілому в квартирі п’ять кімнат, які колись належали самій поетесі, матері Лесі Українки (відомій українській письменниці Олені Пчілці), братові Лесі Українки — Миколі Косачу, є також їдальня та вітальня. Літературна експозиція, присвячена життєвому шляху та творчості Лесі Українки, знаходиться на другому поверсі. У числі експонатів — прижиттєві портрети поетеси, рукописи, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту, вишивки, сувеніри, привезені з подорожей.

Музей Михайла Старицького також можна умовно підрозділити на дві частини: меморіальна квартира Михайла Старицького та експозиція під назвою «Продовження сімейних традицій», яка присвячена життю й творчості нащадків Михайла Старицького — родині Старицьких-Черняхівських. У цьому будинку Старицький прожив до 1904 року, до самої смерті. Квартира складається з вітальні, їдальні, робочого кабінету та кімнати доньки письменника — актриси Марії Михайлівни. Відтворення інтер’єру квартири було зроблено завдяки спогадам внучки — Ірини Стешенко. У музеї видатних діячів української культури представлені рідкісні книжки та періодичні видання з родинної бібліотеки, прижиттєвий портрет Старицького, колекцію кераміки. Найбільш цінні експонати — особисті речі драматурга, в числі яких письмовий стіл, крісло, шаховий столик Михайла Петровича, ікона матері Старицького, оригінали рукописів, першодруковані тексти творів самого майстра та його нащадків. Друга частина експозиції «Продовження сімейних традицій» висвітлює всі нюанси життя та творчості нащадків Старицького.

Музей Миколи Лисенка складається з двох основних розділів. Перший поверх віддано під експозицію, присвячену творчому шляху знаменитого композитора. Серед експонатів — творчий архів Лисенко, фотографії, частина колекції українських народних музичних інструментів, зібраних композитором, відреставрований рояль «Блюнтер», який належав Лисенко, меморіальні речі, передані музею нащадками композитора, а саме інкрустована перламутром диригентська паличка, срібні лаврові вінки, подаровані композитору на ювілеї. На другому поверсі розташована меморіальна квартира, в якій вдалося зберегти автентичний паркет, ліпнину, кахельні печі.