Київський музей бджільництва

Музей бджільництва не просто так було створено саме в Києві. Україна вважається батьківщиною вулика й медовою країною. Батьком бджільництва, автором рамкового вулика для збору меду та засновником першої у світі школи бджільництва є українець Петро Прокопович. Його наукові праці публікувалися в Європі та США, сам учений увійшов в науку, як реформатор технології збору меду, науковець-просвітитель, талановитий педагог та біолог. Петро Прокопович виховав собі гідну зміну, його учні не тільки зберігають напрацювання свого вчителя, але й примножують їх, що зробило українське бджільництво найкращим у світі.

Національний музей бджільництва України відкрив свої двері для відвідувачів у середині 1980-х років. Він став структурним підрозділом Інституту бджільництва, заснованого завдяки праці Прокоповича та його соратників. Інститут займається науково-дослідною, селекційною роботою, розробкою технологій пасічникування й переробки продуктів бджільництва, питаннями профілактики та боротьби з хворобами бджіл та їх шкідниками.

У музеї бджільництва зібрані матеріали з історії бджільництва, фотографії видатних вчених-пасічників, є розділ апітерапії, нових досягнень та технологій у цій галузі. Експозиція музею бджільництва розповідає про всі етапи медовиробництва, починаючи особливостями життя бджолиної сім’ї, різноманітними технологіями збору меду, закінчуючи повір’ями й легендами, пов’язаними зі медом. Окремий стенд присвячено розвитку наукового бджільництва. Увійшовши на територію музею, потрапляєш в царство бджіл, де під відкритим небом зібрані різноманітні вулики: від колод й плетінок до сучасних матеріалів, які широко застосовуються у бджільництві.

У вітринах музею бджільництва виставлено інвентар бджолярів 19 сторіччя, є малюнки та гравюри, присвячені темі меду, є навіть перші видання, які відображають розвиток «медової науки», як в Україні, так й в світі. Гордістю музею є спеціально сконструйовані наглядові вулики, крізь які можна подивитися, як живуть бджоли, як будують стільники, вивантажують принесений нектар, пилок, виховують нових бджілок. Музей також розповідає про корисні властивості різноманітних продуктів бджільництва (мед, віск, обніжжя, перга, прополіс, забрус, бджолина отрута).

Екскурсовод розповість відвідувачам про тих святих, які сприяють медозбору, про традиційні народні «медові» свята, про те, як у давнину готували медові напої та солодощі, які користувалися неймовірною популярністю. Найцікавіше, що в музеї бджільництва можна навіть продегустувати різні сорти меду. Розповідають екскурсантам й про будівлю, в якому знаходиться будинок-квартира засновника сучасного рамкового бджільництва П. І. Прокоповича. Є окремий стенд, де представлена інформація про всіх видатних бджолярів України та Росії, в тому числі в період існування Радянського Союзу. Музей бджільництва має в своєму розпорядженні й сучасні технології. До уваги відвідувачів три діорами, всілякі фонограми, що дозволяють простежити всю історію розвитку бджільництва та його сучасний стан, включаючи такі його форми, як апітерапія та ветеринарія бджіл.