Харківський музей археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна

У 1837 р. при Харківському університеті був створений Музей археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна, куди були передані колекції різних кабінетів, у тому числі кабінету старожитностей і мюнцкабінета. Однак, протягом всього ХІХ ст. колекція поповнювалася повільно, в основному за рахунок пожертвувань. Таке становище визначалося тим, що планомірних археологічних розкопок в цей період практично не проводилося. Крім того, багато артефактів передавалися і зберігалися в геологічному кабінеті університету.

У 1920 р., у зв’язку з ліквідацією Харківського університету, Музей археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна отримав статус міського. У 1933 р., з відновленням Харківського університету, Музей археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна увійшов до складу історичного факультету. Після А. С. Федоровського, до початку Великої Вітчизняної війни директором музею був його учень — І. М. Луцкевич.

У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками в 20-30-х р.р., колекція Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна виросла майже до 200 000 експонатів. Про значимість цих матеріалів може говорити той факт, що крім місцевих вчених ними користувалися такі відомі археологи як Б. В. Фармаковский, А. А. Спіцин, М. Я. Рудинський та ін У музеї зберігалася і нумізматична колекція, в якій нараховувалося близько 40 000 монет і медалей.

У роки окупації Харкова колекції Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна були майже повністю розграбовані або знищені. Поповнюватися колекція, або вірніше сказати, створюватися заново, почала завдяки розкопкам С. А. Семенова-Зусера. У наступний час дослідженням археологічних пам’яток займалися такі вчені Харківського університету як Б. А. Шрамко, К. Е. Гриневич, В. І. Каде, В. К. Міхєєв, В. А. Латишева, Б. П. Зайцев, В. П. Андрієнко, А. К. Дегтяр, А. Г. Дяченко, Ю. В. Буйнов, С. І. Береснєв, А. В. Криганов та ін У результаті чого в музеї утворилися значні колекції предметів бронзового століття, скіфської епохи, античного часу, черняхівської і салтівської культур і т. д.

Однак до останнього часу музей не мав офіційного статусу. Лише в 1998 р., згідно з наказом ректора, при Харківському університеті він отримав право на офіційне існування.