Львівський музей історії академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького

У 1881 році, на час відкриття Львівської ветеринарної школи, на другому поверсі головного корпусу перші слухачі бачили два музеї: музей ветеринарної школи, який займав більшу кімнату, і музей школи кування коней, що містився у маленькій кімнатці. Це, власне, не були ще музеї у нинішньому розумінні, їх можна було б радше назвати зібранням скелетів, чучел птахів та муляжів тварин, знарядь та інструментів, що використовувалися для навчальних цілей. З часом музеї поповнювалися новими експонатами, які потім ставали основою кафедральних колекцій і в основному збереглися до наших днів. У теперішньому музеї історії університету зберігається єдиний експонат, котрий призначався для майбутнього музею, — це альбом випускників школи до 1913 року.

Сучасний музей історії Академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького був створений у 1967 році. Нині музей розміщений у двох кімнатах на другому поверсі навчального корпусу № 8 (зооінженерний) по вул. Пекарській, 50. Його загальна площа — 90 м².

У першій кімнаті музею історії Академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького представлено матеріали, що показують початок ветеринарної освіти у Львові з 1784 року, відкриття у 1881 році самостійної Ветеринарної школи та школи кування коней, а від 1897 року — Ветеринарної академії. Тут є старовинні меблі першого ректора академії проф. Йосифа Шпільмана: його робочий стіл, шафа, крісло, а також підручники та посібники, котрими користувалися студенти, терези, мікроскоп, ветеринарний посуд та препарати, набір підків, які виготовляли учні школи кування коней та студенти.

На стендах є портрети засновників ветеринарної школи: Петра Зайфмана, Антонія Баранського, Генриха Кадия та перших ректорів академії, демонструються також їхні книги та навчальні посібники, дипломи, надруковані на пергаміні латинською мовою.

У другому залі музею історії Академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького розміщені стенди та експонати, котрі розповідають про розвиток Львівського ветеринарного інституту від 1939 року, директором якого став Іван Микитович Чинченко, відомий ботанік із Полтавщини. Професор Іван Чинченко насамперед спрямував свою роботу на збільшення в інституті кількості українських студентів, організовував стипендії, місця в гуртожитку, дешеве харчування для студентів, художню самодіяльність. Частина професорів почала читати лекції українською мовою, інші зобов’язувалися зробити це найближчим часом.

На старовинних столах музею історії Академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького експонуються підручники, монографії та довідники, видані вченими університету за останні роки, фотографії відомих випускників, які працюють за межами України — в США, Канаді, Німеччині, Угорщині, Польщі, Австралії, Чехії, Франції, Англії, Росії і Білорусі. Тут бачимо також прикраси, що виготовлені з продукції тваринництва — рогу, шкіри, кістки, пір’я, яєць, сиру.