«Чорнобиль», київський музей

Музей «Чорнобиль» у Києві було відкрито 26 квітня 1992 року. Дата 26 квітня стала сумною для багатьох людей, які тим чи іншим чином зіткнулись з найбільшою в історії атомної енергетики катастрофою — трагічною аварією на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, яка сталася в 1986 році. Відкриття музею Чорнобиль було приурочене до п’ятої річниці аварії.

Фонди музею «Чорнобиль» складаються з понад 7 000 експонатів, які розповідають про трагедію на Чорнобильській АЕС. Це документи, які були розсекречені не так давно, фотографії, особисті речі ліквідаторів наслідків аварії. Експонати збиралися буквально по крихтах, оскільки вся інформація про Чорнобильську трагедію довгий час зберігалася під грифом «Таємно». Щоб розширити експозицію, співробітники музею багато працювали з державними, відомчими, громадськими й сімейними архівами, спілкувалися з науковцями та ліквідаторами, здійснили декілька експедицій у зону відчуження й безпосередньо на ЧАЕС.

Символічно оформлено вхід до музею «Чорнобиль»— відвідувачів зустрічає вивіска зі словами «Est dolendi modus, non est timendi», що означає «Є межа у печалі, але немає її у тривоги». Щоб потрапити в музей «Чорнобиль», екскурсанти проходять шлагбаум з вогниками, після чого потрапляють на чорнобильську дорогу з вирваною з коренем яблунею, оформлену у вигляді сходів. Уздовж дороги висять дорожні знаки з назвами 76 міст та сіл України, які потрапили в зону відселення. Над дорогою — хоругва із зони відчуження, а саме з церкви Іоанна Богослова, що в селі Довгий Ліс.

Сходи ведуть до головної зали музею «Чорнобиль». Перше, що впадає в око в залі, — це іконостас, розташований в центрі. Його збирали з фрагментів, які співробітники музею привезли з Воскресенського храму, що в зоні відчуження. Немає тут звичної купелі, замість неї поліський човен, який символізує Ноїв ковчег. Вже стало традицією, що відвідувачі залишають у човні дитячі іграшки, на знак скорботи й пам’яті про загиблих. Піднявши голову вгору, помічаєш, що над іконостасом два ангели (білий та чорний), які уособлюють добро та зло. Крила ангелів стали виставковою площею для фотоматеріалів. Так, під крилами білого ангела розміщені фотографії малюків, які народилися після аварії, на крилах чорного ангела — фотографії з новітньої історії останніх 70 років. Інтер’єр музею «Чорнобиль» оформлений дуже цікаво. Стеля представляє собою карту світу з позначеними на ній атомними електростанціями в різних частинах світу. Підлогу виконано у вигляді плити біологічного захисту головного реакторного залу. На стінах розміщено соціальні плакати ядерної тематики.

Гордістю музею «Чорнобиль» є діючий макет енергоблоку ЧАЕС та діорама «Чорнобильська АЕС до, під час й після аварії». Кілька стендів розповідають про самовіддану роботу ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції, у числі яких були представники різних професій, але об’єднувало їх усіх величезне бажання допомогти. У 1998 році в музеї «Чорнобиль» з’явилася електронна книга пам’яті учасників ліквідації аварії, куди занесено понад 5 000 імен ліквідаторів. Відвідувачам пропонують також подивитися унікальні відеоматеріали про катастрофу та її наслідки.

Окремий розділ експозиції музею «Чорнобиль» звертає увагу екскурсантів на суттєву допомогу й підтримку, надані Україні іншими країнами. Є в музеї картина на чорнобильську тематику «Вирвані з коренем», написана американською художницею Лоною. Вся картина списана словами вірша, присвяченого Чорнобилю.

Необхідно відзначити, що музей «Чорнобиль» займає активну громадську позицію, розвиває міжнародні зв’язки. Так, був організований цикл виставок «Світ — дітям Чорнобиля», які розповідають про міжнародні проекти допомоги постраждалим. Пересувні експозиції працюють за кордоном, зокрема в Ерфурті, Лондоні й Барселоні. Музей підтримує українських та зарубіжних художників, які у своїй творчості приділяють велику увагу Чорнобилю. У музеї виставляються роботи В. Скопич, В. Петрова, Паоло Чімоні, Сано Томохіто та інших.