Розмістити подію →
‹ 
 ›
Сьогодні 20 квітня 2024 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
Замки, фортеціЛьвівська обл.

Підгорецький замок

 

Підгорецький замок

Підгорецький замок

Підгорецький замок

В якості будівельного матеріалу для Підгорецького замку використовувався камінь і цегла. Підгорецький замок в плані — квадрат з кутовими бастіонами і замкнутим внутрішнім двором. Розміри квадрата (відстань між краями сусідніх бастіонів) близько 75×75 метрів. Розмір внутрішнього двору орієнтовно 33×22 метри. Довжина фасу (довжина зовнішньої межі) бастіону — близько 20 метрів. Довжина стіни між бастіонами — близько 30–33 метрів. Краї бастіонів вінчали витесані з каменю вишукані шестигранні сторожові вежі.

Підгорецький замок оточений ровом, облицьованим каменем, і лінією земляних укріплень, які повторюють обриси замку. Земляні укріплення представлені валом, з внутрішньої сторони якого влаштований обхідний оборонний шлях, прикритий бруствером. Замковий комплекс включає в себе так само 2 парки: з півночі — «італійського» і «французького», що знаходиться з південної сторони замку.

Італійський парк розташований з північної сторони палацу на кількох терасах, які ступенями знижуються на північ і з’єднуються одна з одною сходами. Автором проекту, ймовірно, був італієць, ім’я якого до нас, на жаль, не дійшло. В основі структури італійського парку — хороший взаємозв’язок між рельєфом місцевості, рослинністю, архітектурою і скульптурними композиціями.

Сам Підгорецький замок розташовувався на так званій верхній терасі. На 4 метра нижче верхньої тераси розташована середня, куди з верхньої тераси спускалися 2 крила — сходи, увінчані балюстрадою. Висока 4-метрова підпірна стіна верхньої тераси представляла собою аркаду (зараз вона замурована), за якою розташована велика галерея (5×40 метрів).

На середній парковій терасі перебував квітковий партер, фонтани і скульптури. Партер складався з 8 однакових, квадратних в плані, квіткових клумб, відокремлених одна від одної доріжками однакової ширини і низькою живою огорожею. Центр середньої тераси прикрашав великий фонтан. За свідченням сучасників тієї епохи парковий фонтан працював без застосування насосів за рахунок того, що вода до нього з хорошим напором подавалася мідними трубами з прилеглої височини. У замку вода заповнювала резервуари під верхньою терасою, а звідси вже розподілялася для фонтанів, а потім стікала в озерце на нижній терасі. Цей оригінальний замковий «водопровід» привертав увагу і дивував багатьох сучасників.

У центрі нижньої тераси розташовувалися квітники, а решту її площі займали високі живі стіни з підстрижених грабів та вистрижені із самшиту аркади. За нижньої паркової терасою знаходилися сади, городи і озеро, куди збігала вода з парку. Цю терасу також прикрашали скульптури.

Оскільки парк організований на спадаючих терасах, на нього відкривався чудовий вид з боку замку, при цьому північний фасад замку залишався відкритим і на нього у свою чергу відкривався чудовий вид з боку парку. Часто замковий парк викликав у відвідувачів Підгірців нітрохи не менше захоплення, ніж сам замок або колекція цінностей його господарів.

Повноцінний французький парк з’явився біля замку пізніше, ймовірно в 1-ій половині 18 століття. Проте в 2-ій половині 17 століття якась паркова зона на південь від замку все ж, мабуть, була. Деякі автори кінця 19 століття згадували, що окремим деревам липової алеї, що простягнулася до замку, вже по 300 років, тобто ця алея могла бути висаджена ще на початку будівництва замку-палацу.

Лицарський зал

Спочатку цей зал, розташований у крайній північно-західній частині палацу, використовувався в якості залу для бенкетів. Колись цей просторий і вишукано декорований зал вважався одним із самих головних прикрас палацу. Його дверні портали були виконані з чорного мармуру. Стіни залу прорізали 8 вікон, тоді як в інших залах було не більше 3 вікон. У залі був камін з чорного мармуру, а також дві старовинні печі. Стелю залу прикрашав старовинний плафон 2-ї половини 17 століття з картинами тієї ж епохи на військову тематику. На одній зі стін висів перський килим рідкісної вичинки, а біля стін, крім усього іншого, стояли двоє годиннків 18 століття в стилі Людовика XV. Велику цінність мали стіл і стільці, вкриті тисненою шкірою. Стіни залу прикрашали більше 70 портретів видатних людей і господарів, які володіли в різний час замком, а також іншими картинами, значна частина яких мала відношення до батальної тематики.

Але родзинкою колекції залу були не портрети або декор стін і стелі, а багата колекція зброї, що розмістилася уздовж стін. Завдяки їй зал і отримав свою назву. Її центральне місце займали близько 40 повних комплектів обладунків крилатих гусарів, встановлених на спеціальні стійки. Ніде більше в Європі не можна було відшукати такої кількості гусарських обладунків в одному місці. Крім них зал прикрашали дві парадні броні, окремі деталі обладунків різних епох: шоломи, нагрудники, панцирі, кольчуги, а також щити.

Тут же знаходилася колекція холодної і вогнепальної зброї. Холодна зброя була представлена європейськими мечами, шаблями, списами, піками, сокирами. Особливе місце в цій колекції займали гетьманська булава гетьмана Ржевуського, інкрустована дорогоцінним камінням, а також ще одна булава, прикрашена латинським написом «Dextra Joannis vicit ad Viennam» («Під Десницею Божою Ян здобув перемогу під Віднем»). Були тут луки (один з них 1699 року) з сагайдаками і арбалети. Вогнепальна зброя була представлена рушницями і пістолетами. У колекції можна було побачити і зразки артилерії.

Зал служив для організації всякого роду урочистостей і бенкетів при всіх власниках замку. Всі важливі гості, які приїжджали в замок, неодмінно відвідували Лицарський зал. Зокрема, саме тут відбувся бенкет з нагоди весілля Терези Ржевуської з Каролем Радзивіллом, а Розалія Ржевуська приймала тут імператора Франца I.

Зелений зал

Свою назву зал отримав від кольору тканини з рослинним орнаментом, яка прикрашала його стіни та меблі. Колись в цьому залі знаходилися особисті покої гетьмана Вацлава Ржевуського, а після нього — Леона Ржевуського. Підлогу залу покривав паркет, виконаний з великих прямокутних дерев’яних пластин, а стеля залу була прикрашена зеленою тканиною. Ще однією прикрасою залу служила піч початку 18 століття. Меблі були представлені французьким столом, столиками для карткових ігор, шафою 18 століття в стилі рококо з вбудованими дзеркалами і книжковими шафами.

Кармазиновий зал

Зал отримав свою назву від дамаської тканини яскраво-червоного кольору, якою були декоровані стіни. З цієї ж причини зал іноді називають «Червоний». Цей зал часто використовувався як вітальня. Як і в інших залах, стіни були прикрашені портретами і картинами, серед яких були копії шедеврів європейського живопису, а також деякі оригінали. Це був один з найкрасивіших залів палацу. Підлога залу був викладена з мармурових плит трьох кольорів, які створювали гарні мозаїчні візерунки.

Величезний стельовий плафон, що складався з однієї центральної картини і чотирьох кутових, був прикрашений живописними полотнами на тему римської міфології. Стелю підтримували кронштейни, декоровані вирізаними з дерева головами. Ще однією вражаючою прикрасою залу служили три люстри з венеціанського скла. Велику цінність представляли меблі в стилі рококо- у залі знаходилися диван і стільці в стилі Людовика XIV, красиві старовинні комоди, а також столики для гри в карти.

Каплиця

Вважалася одним з головних прикрас палацу. Каплиця знаходилась в центральній частині замку, в вежі. Це було найвище приміщення замку — каплиця витягнулася вгору на висоту двох поверхів. Каплицю вінчало склепінчасте перекриття. Підлога була викладена спочатку мармуровими плитами чорного і білого кольорів. Пізніше, ймовірно після того, як мармур був розкрадений, підлога була викладена простими кам’яними плитами. Вікна каплиці виходили у внутрішній двір замку. Головний вхід до каплиці колись знаходився навпроти вівтаря, з боку центральних сходів палацу. Каплиця за багатством оздоблення не поступалася іншим приміщенням палацу. Її стіни були розписані і прикрашені пілястрами, ліпниною, фризами та іншим декором. На стінах перебувало безліч картин і портретів. Вівтар каплиці був виконаний з чорного мармуру і був прикрашений позолотою.

Китайський кабінет

Цей зал примикав до замкової каплиці. Свою назву отримав від стилю оформлення з переважаючими китайськими мотивами, які були популярні у польської знаті, починаючи з 2-ої половини 17 століття. Ймовірно, основні роботи по оформленню залу були закінчені в кінці 1720-х років. Підлога залу був виконана з мармуру білого, чорного і червоного кольорів. Стеля декорована плафоном з дев’ятьма картинами на тему римської міфології, розділеними різьбленими позолоченими балками. Стіни залу були оформлені в чорних і темно-синіх тонах. Їх головною прикрасою служили чорні лаковані панелі, покриті золоченими зображеннями, виконаними в східній стилістиці: китайські пейзажі, скелі, море, дерева, азіатська архітектура. Меблі були представлені диваном і стільцями, сплетеними з тростини, столиками, китайським бюро і кількома китайськими ширмами. Зал прикрашали три дверних портали і камін, вирізані з чорного мармуру. Тут же знаходилися двоє старовинних годинників, датованих 1646 роком.

Жовтий зал

Назву зал отримав від жовтої дамаської тканини, якою були покриті стіни. У 18 столітті тут знаходилися особисті покої дружини гетьмана Ганни Ржевуської, в 19 столітті — покої довірених осіб Вацлава Ржевуського, які керували замком. У залі була паркетна підлога. Стелю покривала тканина, прикрашена рослинним орнаментом. Зі стелі звисала люстра з венеціанського скла. До зали вели різьблені портали з чорного мармуру, на одній із стін знаходився мармуровий камін. Крім того в залі стояла піч, подібна тим, які перебували в ряді інших залів палацу. Стіни залу прикрашали безліч картин. Верхню частину стін вінчав орнаментальний фриз, огинаючий весь зал. Згідно інвентарю 1768 року в залі, між вікнами, стояли дві англійські шафи, декоровані бронзовими елементами і дзеркалами. Дві інші англійські шафи перебували в кутах залу. Крім цього, тут знаходилися інші меблі 17–19 століть.

Золотий зал

Цей зал, декорований в основному в 18 столітті, захоплював гостей замку своєю розкішшю і багатим оздобленням. В оформленні залу активно використовувалася позолота, завдяки чому він і отримав свою назву. Стіни були декоровані таким чином, що при висвітленні сяяли, ніби були покриті розсипом коштовних каменів. Пол, пофарбований в кілька кольорів, був схожий на східний килим. Стельовий плафон був прикрашений двома великими і безліччю малих картин на біблійну тематику. Плафон підтримували дерев’яні різьблені кронштейни, декоровані масками. Верхню частину стін огинав фриз з панелями, на якій були вирізані сентенції на латині. На стінах висіли безліч картин, практично всі з них відносилися до релігійної тематики. В одному з кутів залу стояла піч, а в одній зі стін був влаштований камін. У залі перебували столики в стилі рококо, крісла в стилі Людовика XIV, диван. Всі м’які меблі залу булм оббиті позолоченою тканиною, а дерев’яні елементи інтер’єру були декоровані позолотою.

Дзеркальний зал

Зал отримав свою назву від безлічі венеціанських дзеркал в позолочених рамах, які прикрашали його стіни. Підлога залу була прикрашена візерунковим геометричним орнаментом переважно з округлих елементів. Стеля залу була декорована плафоном, що складався з п’яти великих і шести малих картин біблійної тематики, відокремлених одна від одної різьбленими балками. Стіни залу покривала турецька парча червоного і зеленого кольорів. Велика частина простору стін, яка не була зайнята дзеркалами, була заповнена картинами. В одному з кутів залу стояла піч початку 18 століття. Меблі були представлені столиками та кріслами в стилі Людовика XIV і більш раннього часу, і англійським бюро. М’які меблі були оббиті матеріалом в тон з матеріалом, який покривав стіни.

Мозаїчний зал

Цей зал, ймовірно, отримав свою назву від особливого стилю оформлення. Підлога залу була викладена плитами з червоного і білого мармуру. Стелю залу прикрашав плафон з п’ятьма картинами на тему римської міфології, відокремленими одна від одної різьбленими позолоченими балками. Найбільшу увагу в залі привертала старовинне розкішне ліжко, яке могло служити ложем для короля Яна III Собеського. З цієї причини зал також був відомий як Королівська спальня. У залі перебувало складне ліжко зі шкіри вола, на якому, як кажуть, спав Ян III, коли перебував у черговому поході. Тут же стояла пара бюро.

Бальний зал

Зал в західному павільйоні. Після того, як декор залу був знищений внаслідок відсутності даху, його навіть не намагалися відновити. У результаті там було організовано щось на зразок сховища предметів замкової колекції, що не представляють особливої цінності. Але перебували тут і цікаві експонати. Наприклад, тут можна було побачити кілька трофейних турецьких наметів, арабські плащі Вацлава Ржевуського, а також весільну карету Ізабелли Любомирської з упряжжю для шести коней.

Приміщення над Кармазиновим залом

В цьому залі колись розміщувалася хімічна лабораторія Северина Ржевуського, заповнена великою кількістю приладів, спеціальних посудин і тому подібних предметів.

Приміщення над Китайським кабінетом

Тут знаходилася кімната відпочинку. Згідно з перезказами місцевих жителів, колись в стелю залу був вмонтований великий акваріум, в якому вільно плавала риба. Стіну залу прикрашав трофейний турецький килим, який вважали найкрасивішим в замковій колекції.

Приміщення над Жовтим залом

Тут знаходився зал приватного театру, заснованого близько 1754 року Вацлавом Ржевуським. Вацлав був відомий, як шанувальник поезії та красномовства, а його театр в Підгірцях вважався однією з найкращих приватних сцен в Європі. Зал був декорований майстром Лукашем Смуглевічем і його сином Антонієм. Театр в замку успішно функціонував до 1767 року, коли Вацлав був депортований за указом російської влади. Після цього приміщення прийшло в занепад, а згаданий плачевний стан замкової покрівлі на початку 19 століття привів до майже повного знищення декоративного оздоблення залу. В кінці 19 століття про минуле кімнати нагадували залишки декорацій і спеціальних театральних механізмів.

Приміщення над Золотим залом

Ймовірно, була декороване в 1888 році. Його прикрашали дерев’яні декоративні панелі, стіл, поверхня якого була прикрашена кахельною плиткою.

Приміщення над Мозаїчним залом

Тут знаходився ще один турецький килим, а також на столах і полицях було влаштоване сховище всіляких археологічних знахідок і скам’янілостей.

Решта залів верхнього поверху в 19 столітті були порожні і нічим особливо не виділялися. Описи палацу кінця 19-початку 20 століть відзначали, що в цих кімнатах «немає нічого, гідного уваги».

У 1968 році в Підгорецькому замку знімали епізод фільму «Помилка Оноре де Бальзака», який розповідає історію життя знаменитого письменника. Сам замок у фільмі не показаний, але його Заїжджий двір виконав епізодичну роль митного пункту Російської імперії, який Бальзак перетнув на своєму шляху. За іронією, в реальності Бальзак колись дійсно бачив цей Заїжджий двір і навіть зупинявся там. Як і у фільмі, Бальзак тоді їхав на зустріч зі своєю коханою Евеліною Ганською з роду Ржевуських і, ймовірно, не випадково зупинявся в Підгірцях, які тоді належали Леону, родичу Евеліни.

У 2010 році відзначалося 370-річчя Підгорецького замку. У червні цього ж року для відвідування туристів відкрили замковий двір і каземати південно-східної секції замкових укріплень, де можна оглянути невелику експозицію репродукцій зі старих фотографій.

В наші дні унікальний замковий комплекс у Підгірцях зберігся у відносно непоганому стані. Усі складові частини комплексу знаходяться в занедбаному стані, потребують відновлювальних робіт та реставрації, але вже сам факт спільного збереження такої кількості різноманітних об’єктів, зосереджених на невеликій площі, виділяє Підгірці на тлі багатьох інших містечок і сіл, в яких також вціліли замки, палаци, костели або парки. При цьому до кожної з частин замкового комплексу можна застосувати слово «унікальний», оскільки ні подібного замку, ні парків, ні костелу і навіть заїжджого двору немає більше ніде в Україні.

Замок приймає відвідувачів щодня, крім понеділка:

  • в літній період: 11:00–18:00 (каса до 16:00)
  • в зимовий період: 10:00–17:00 (каса до 16:00)
  • в неділю: 12:00–17:00 (каса до 16:00)

Вартість квитків/екскурсій:

  • для учнів та студентів — 5 грн. (вартість екскурсії — 30 грн.)
  • для дорослих — 10 грн. (вартість екскурсії — 50 грн.)

Адреса: Підгірці, Бродівський район, Львівська обл.
Телефон: +380 (266) 3-07-40


вгору