Десятинна церква

Десятинна церква, зведена в Києві напрікінці X ст., вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є памяткою національного значення.

Десятинна церква споруджена у 988–996 рр. на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму).

Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам’яним храмом. Але на початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.

У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

За період існування Десятинної церкви історія нанесла їй кілька ударів, у зв’язку з цим тут велися постійні відновлювальні роботи та проводилися розкопки.

Під час таких розкопок було віднайдено фрагменти мозаїкової підлоги, фрескового й мозаїчного прикрашення храму, кам’яні гробниці, залишки фундаментів тощо. Поруч із Десятинною церквою були знайдені руїни князівських палаців і помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні поховання IX—X ст. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей, у Національному музеї історії України.

Збережені під землею фундаменти первісної Десятинної церкви свідчать про те, що будова була тринефна, із широким оперізуванням навколо, проміжного характеру між базилікою і центральним типом. План і врятовані деталі свідчать про мистецтво Херсонеса і ранню добу візантійського стилю.